Тип:

Номер: ЗВЕНИГОРОДСЬКІ ПОЛЬОВІ ЗАПИСИ А.Ю. КРИМСЬКОГО В АРХІВНІЙ КАРТОТЕЦІ: СТРУКТУРА ЗАГОЛОВНОГО ЕЛЕМЕНТА

БІОГРАФІЧНИЙ НАРАТИВ: ТЕКСТ І ДИСКУРС

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА ОНЛАЙН-КОНФЕРЕНЦІЯ XV щорічні Грінченківські читання

09 грудня 2022 року
Тищенко, О. (2022). Звенигородські польові записи А. Ю. Кримського в архівній картотеці: структура заголовного елемента. Синопсис: текст, контекст, медіа, 28(4), 225–230. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.4.7 https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/543

У статті до мовознавчого обігу впроваджено актуальний для поновлення української ідентичності лексичний матеріал в контексті деколонізації гуманітарної сфери України – фрагмент Картотеки Звенигородщини А.Ю. Кримського. Дослідження присвячено проблемі лексико-ілюстративного матеріалу як лінгвістичного джерела у складі Архівної картотеки та елемента джерельної основи «Російсько-українського словника» за ред. А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова (1924–1933). Для об’єктивного обґрунтування фактів мовної ідентичності ми шукаємо опертя в теоретичній літературі та двох типах мовних джерел: первинних (жива мова, літературні тексти в усній та писемній формах) і вторинних (словники, словникові матеріали). Предметом дослідження є заголовний елемент картки Картотеки Звенигородщини. Мета розвідки – з’ясувати особливості його оформлення методом структурного аналізу, опису та узагальнення. Уперше заналізовано додаткові одиниці в заголовній частині та характеристики заголовних одиниць (семантичні, граматичні, етимологічні, стилістичні). З’ясовано, що додаткові одиниці може бути наведено як до одного, так і до обох (українського та російського) заголовних слів: синонім (той самий частиномовний варіант слова); дієприкметникова форма заголовного дієслова, зменшувально-пестлива форма; описова конструкція (як заголовна або як додаткова); комбінований додатковий елемент (і слово, і описова конструкція); характеристики заголовного слова: семантичні – містять уточнення щодо об’єкта чи суб’єкта дії, ознаки, способу дії, відсильні тлумачення; граматичні – окреслюють сполучуваність заголовного слова, його граматичні значення; акцентуаційні повідомляють про наголос. Рідше трапляються етимологічні, правописні, стилістичні коментарі. Таке структурування заголовного елемента є проміжним етапом між збиранням польового матеріалу (живої мови) та укладанням словникової статті. Перспективи дальшого вивчення полягають в аналізі варіантів заголовного слова (у межах мікро- та макроструктури Картотеки Звенигородщини). Ключові слова: Агатангел Кримський; деколонізація гуманітарної сфери України; лінгвістичне джерело словника; українська мовна ідентичність; Картотека Звенигородщини; структура заголовного елемента; описова конструкція; характеристики слова.