13 листопада 2018 року в Національному музеї літератури України відбулася презентація цифрового формату «Архівної лексичної картотеки» – робочих матеріалів «Російсько-українського словника» 1924-1933 (за редакцією А.Ю. Кримського та С.О.Єфремова). Відео   Презентація АК Проєкт виконано в Інституті української мови НАН України на основі гранту Українського культурного фонду. Виконавці проекту – наукові співробітники й аспіранти цієї наукової установи: О. М. Тищенко, Л. П. Кислюк, Ю. В. Поздрань, Ю. О. Вознюк.  Запрошені до слова: Н. Г. Горголюк, М. В. Тарахан, Є. А. Карпіловська, О. М. Тищенко, Л. П. Кислюк, Л. Т. Масенко, О. Д. Кочерга, В. Ф. Старко, Н. П. Дарчук. Учасники обговорення відзначили актуальність, значущість і окреслили перспективи проекту зацифрування Архівної картотеки. Архівна картотека (АК)  – це лексико-ілюстративний матеріал Комісії для складання словника української живої мови Всеукраїнської Академії наук, що у 20-х рр. ХХ ст. укладала «Російсько-український словник» за редакцією А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова, визнаний сьогодні вершиною української лексикографії 20-30-х рр. ХХ ст.  Це слова, цитати, виписані з творів української художньої літератури, етнографічних матеріалів, наукової, публіцистичної, критичної літератури, записи усного мовлення. Цінність АК полягає в тому, що вона містить матеріали 4-го тому «Російсько-українського словника», знищеного 1933 року. Осмислення ж лексико-ілюстративного масиву АК із сучасних мовних потреб свідчить про те, що він не лише не втратив своєї актуальності й цінності, а, навпаки, заслуговує ретельного вивчання й використання як для теоретичних досліджень, так і для практичних порад. Півроку науковці Інституту української мови НАН України, студенти, викладачі, школярі й учителі та інші волонтери переглядали тисячі скриньок, мільйони карток – усе для того, аби вибрати Архівні картки з-поміж інших і підготувати їх до сканування. Студенти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Київського університету імені Бориса Грінченка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, логопеди і музиканти, видавці та фотографи, професори й учні долучилися до виняткової акції «Збереження архівної лексичної картотеки».     Створення цифрового формату стало можливим завдяки підтримці Українського культурного фонду. У межах співпраці з ним в Інституті виконано проект «Зацифрування Архівної картотеки Інституту української мови НАН України як словникових матеріалів академічного «Російсько-українського словника» (зокрема втраченого 4-го тому) за редакцією А. Кримського і С. Єфремова (1924–1933 рр.)». Реалізувати цю справу взялася команда однодумців: старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук Оксана Тищенко, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Лариса Кислюк, старший викладач Вінницького національного технічного університету кандидат філологічних наук Юлія Поздрань та аспірантка Інституту української мови НАН України Юлія Вознюк. Після сканування карток було створено електронну систему, яка дає змогу впорядкувати всі типи інформації у картках, надає користувачеві можливості для роботи і з текстовим матеріалом, й із зображеннями оригіналів карток.  Сьогодні сайт «Архівна картотека» (https://ak.iul-nasu.org.uahttp://mova.cf). діє в режимі тестування: ресурс постійно поліпшують і поповнюють. Команда проекту висловила щиру подяку дирекції Інституту української мови НАН України, колегам, особливу подяку – докторові філологічних наук, професору Є.А. Карпіловській за незмінну щедру підтримку, конструктивні зауваження, ідеї та натхнення і кандидату філологічних наук В.Ф. Старку за допомогу в реалізації проекту та фахову й моральну підтримку, ТОВ «Цифрова країна»,  М.М. Ткаченкові за реалізацію цифрового формату картотеки, а також усім небайдужим, хто відгукнувся на заклик про збереження національного надбання українського словникарства. Електронна система «Архівна лексична картотека» – це початок розбудови загальної комп’ютерної системи «Електронна лексикографічна служба», база даних та інтерфейс якої на сучасних теоретичних і практичних засадах уможливлять створення лексико-ілюстративної джерельної бази на потреби і словникарів, і граматистів, стилістів, істориків мови, забезпечать надійні теоретичні й практичні підвалини укладання українських словників нового покоління, творення нових граматик мови.